нами носить життя


мене кидає вліво
а потім просто вниз
я повстаю я сила
а через мить я шиз

життя воно прекрасне
воно є просто мить
в житті усе опасне
а наша роль кипить

а наша роль маленька
і в кожній суть лежить
ми всі такі слабенькі
не вміємо любить

не вміємо прощати
а в нас життя як мить
ми сміло можем спати
коли когось болить

ви все собі простили
й збираєтесь у рай
ви цеглу в рай вносили?
не внесли то гуд-бай.

мною щось говорить


подайте мені, хтось же ж, руку
і станем цілим ми, одним,
подайте серце, а не скуку
і ми з вогню залишим дим
я є не той, що зліва або справа,
я той один, із тисяч, чи із ста;
цікаво, чи чека мене розправа?
а додому років з триста.
коли моїми устами щось говорить –
ніхто мене не розуміє..
злий дух людьми зі мною спорить,
бо говорить як я не вміє.
як тільки я наближусь до людини,
він зразу ж її осідлає,
він не дасть сказать новини,
він світлий розум очорняє.
а ми стараємось відкрити світу правду,
а ми стараємось донести її вам,
а хтось, лиш думає, як би то з-заду
тихенько ножиком у спину…бам! (мені)