наївність


Я небо більше люблю ніж підлогу
і світло більш приємне ніж пітьма
я віднайду до щастя карту і дорогу
і хай не кажуть що її нема
вона існує в кожнім з нас
велика! кольорова!
вона розгорнеться нераз
але тяжка туди дорога
ми насміхались над бідою
говорячи: вона нам не страшна
і не боялись йти до бою
надивлячись воєнного кіна
ми кров з рук не змивали
і думали що кольорова карта в нас
ми піт з лиця ще не стирали
коли щасливої війни як грім,
ударив час.

оце лице


Оце лице
я бачу його кожен день
о богородице!
а я стою і дивлюся як пень
оці уста
вони хотять сказати щось важливе
а я свиня
не запитаю цю людину
а оці очі
їх погляд заставить увійти у відчай
в них біль
від них болить мене ще більше

колись очей таких не буде
колись будуть щасливі люди
ми дочекаємося суду
і щастя стане серед люду.