із першим сміхом лицеміра
в мені вмирає безкінечність
я жив, сміявся і був цілим
тепер розбиті мої мрії.
із першим словом темної душі
життя, прозоре, кольорове
перед обривом, плаче на межі.
із першим страхом діток
я вилітаю поперед мозгів
а в їх очах затихне квітень
і розпочнеться відлік наших днів.
із першим пострілом солдата
затихне твій коханий світ
і в серці крові недостаток.
і плаче над онуком дід.
із першим поділом на карті
рветься Єдина душа
і недовіра в власній хаті
і ліпше буде в сша.
із першим дотиком до волі
душа находить в собі вічність
і сльози скінчаться у тобі
і всі здобутки втратять цінність.
із першим вдохом
з першими відкритими очима
з першим Земним кроком
Усвідом, дитино, ми – ЄДИНЕ,
СВІТ – ЄДИНИЙ.
16 September 2009 18:20
Leave a Reply