упилась в серце
нова ціль
і просинається зі мною
лунає вітром звідусіль
свариться, кличе за собою =)
а я – лінивий
одинокий шок
смійюсь їй мило так
(обманюю рок)
чекаю дива знак.
не об’єднати людьські душі
в єдине слово – симбіоз
і ціль моя чиюсь порушить
і ланцюжком пройде хаос.
пуста моя душа мій друже
нема любові в ній і зла
в глибоких океанах суджень
розчинена її струна.
—
а час невпинно поливає
життя надій,
Сократьські сни
і вітром дверзі закриває
перед безсилими людьми
а дощ їх душі розчиняє
на зсохшім деревці творців
вони до нас не завітають
цей світ для нас – не для богів.
27 October 2009 20:24
Leave a Reply