за мережевом вічного цвіту
за сміхом сльозами дитя
за теплом духу світу
заховалися смисли життя.
і щось чорне в темноті шарудить –
в темних душах уродлива правда
доживає щось гризе кожну мить.
душа – красуня! урод тут шансів не мав би.
світлі безгрішні і прекрасні душі
з огидою дивляться на смисл життя
дочекалися ночі побили забили урода
й закопали безкапельки каяття.
добрі і світлі і красиві –
о як облесні у ціні своїй
насправді оцінитися не в силі
насправді ж просто всі сліпі.
за родючим садочком Едему
за блиском дитячих очей
за хмаристим і зоряним небом
заховалася правда Людей.
шарудить по-ночам за тілами
скрипить чорними зубами
дре сни грязними кігтями
зводить з розуму стогонами
невидима безкорисна днями
ночує під вашими простинями
остання виживша між нами
недобита недовмерша правда – хто ми.
18 July 2009 09:41
BRAVISSIMO!!!!!