все.
все, що смерч у галстуку
руйнує.
все.
все, що наш холоп з останніх сил
будує.
все ціною крові.
смерч – чужої.
наш…нас двоє.
наше.
наше поле битви
правда і мораль.
вам тільки б потопити лиш
всі душі – вам медаль.
і вийшов я в зимі
і бачив сонце, небо – рай.
тай нічого більше я не бачив (ядерна зима)
о, віро! не вмирай!
а світ! він так змінився..
і кров, і м’ясо. все по-всюду.
колись любов’ю смисл жився
та зуби й кігті ходять серед люду.
що хтів би ти знайти?
цей труп, чи наслідки війни?
це вибір весь – бери.
халявно все від сатани.
а хочеш дитинча і хату?
коштує це не так багато –
всього лиш душу обсери
й обличчя кров’ю обітри.
яка людині користь буде,
якщо і цілий світ здобуде
й загубить в ньому сам себе
а душу в небі не знайде
(римейк на цитату з нового завіту книги біблії)
така людина пропаде.
бо ти кричиш: “де щастя!? де? де?? де???”
воно в тобі перлиною живе
протри весь розум
перлина там буде.
03 December 2003 12:16
POETRY
Leave a Reply