H-var

на дорозі в дорозі
де блукаєш не взутий
до дороги прикутий
напад їх – ти в облозі.

підібралися ззаду
де б і з ким ти не був
думав, спогад минув
та він тут й ти безпорадний.

він подре тобі нерви
і промиє поняття
це як дивне закляття
він – це бій без перерви.

відганяй рихлим словом
те, що снігом припало
холодом обійняло
і тобі стало домом.

він тебе віднайшов
знову ти живеш в ньому
в смутку сніжному твому
“сніг” прогріє твою кров.

після цього заморозить
душу тихо назавжди
ким ти будеш вже тоди
смуток теплоту тормозить..

втікай від нього і борися
а життя тихо промине
не мрій – воно лише одне
доки не пізно спохопися.

переживання за дурничку
лише вбиває мою мить
яка летить біжить горить
ось зморщилося й моє личко
.
самотня ось й стара людина
скоро змішаємось з піском
розбавим його своїм смутком
й життя загублина причина.