a soundtrack composer
кожному життю свій порядковий ІД.
рятуючи сльозу, сніжинка у політ.
у кожному дитятку порядковий код;
це біль! це жах!! Hi, system “РабоКод”.
а я живу любов’ю і сонцем без тепла.
і мрія, і бажання мене перемага.
воно мене не гріє, воно вже без тепла
і жага лиш до помсти, до смерті лиш жага. (була) ^_^U
а я тебе обожнюю, я так тебе люблю,
єдина, через горе! через любу біду.
життя без тебе сіре. я так тебе люблю!
якщо помру і двадцять раз я – любить тебе буду!
я – син біди і невеіння. тебе я не знайду.
я – правда у очах сумління.
в життя твоє ніколи не ввійду.
а в світі безкінечна криза,
людей я в ньому не пойму.
на голову сідає шиза.
пливу по дну. повзу по дну.
у кожного дитятка порядковий код.
сльоза тече, в душі мороз і сніг іде.
міняємо життя! – “теперь у нас ход!”
сльоза пече, в душі кантуз. що буде з нами дальше? що буде?
хто не боїться більше болю, живе він значить в україні.
хватить нас родить для бою, адже наші мрії “білі”.
голий москаль забрав в нас сонце,
залишив лиш чорнобиль й темноту,
тому як вигляну в віконце,
то бачу сніг лиш й чорноту.
та де ти справжня? – україно ти моя?
тебе вже не знайти, хоч у тобі я.
я – син біди і невезіння, тебе я, мамо, не знайду (україну)
я – правда у очах сумління
в життя твоє вже не зайду.
а в світі безкінечна криза;
людей я в ньому не пойму,
а світ живе своїм капризом;
світ не сприйняв її таку..одну.
28 May 2004 12:57
POETRY
Leave a Reply